07 березня 2018 року набирає чинності Закон України від 18 січня 2018 року № 2269-VIII "Про приватизацію державного і комунального майна" (далі - Закон), який затверджений для регулювання правових, економічних та організаційних основ приватизації державного і комунального майна та майна, що належить Автономній Республіці Крим
Класифікація об'єктів приватизації
З метою раціонального та ефективного застосування способів приватизації Закон (ст. 5) поділяє об'єкти приватизації на об'єкти малої приватизації та об'єкти великої приватизації.
Так, до об'єктів малої приватизації належать:
1) єдині майнові комплекси державних і комунальних підприємств, їх структурних підрозділів, у тому числі єдині майнові комплекси та їх структурні підрозділи, що передані в оренду, крім єдиних майнових комплексів державних і комунальних підприємств, що належать до об'єктів великої приватизації;
2) окреме майно. Окремим майном вважається рухоме та нерухоме майно державних або комунальних підприємств (у тому числі будівлі, споруди, нежитлові приміщення), майно, що залишилося після закінчення процедури ліквідації державних або комунальних підприємств, визнаних банкрутами; майно підприємств, що ліквідуються за рішенням органу, уповноваженого управляти державним або комунальним майном; майно державних або комунальних підприємств, що не були продані як єдині майнові комплекси; державне або комунальне майно, що не увійшло до статутного капіталу господарських товариств та перебуває на обліку господарських товариств, створених унаслідок приватизації або корпоратизації;
3) об'єкти незавершеного будівництва (будівлі, споруди, передавальні пристрої, які не введені в експлуатацію), законсервовані об'єкти;
4) об'єкти соціально-культурного призначення, до яких належать об'єкти освіти, охорони здоров'я, культури, фізичної культури та спорту, туризму, мистецтва і преси, телебачення, радіомовлення, видавничої справи; санаторно-курортні заклади, будинки і табори відпочинку, профілакторії; інші об'єкти, призначені для задоволення соціальних та культурних потреб громадян незалежно від вартості майна; об'єкти соціально-культурного призначення, що не включені до статутного капіталу господарських товариств;
5) пакети акцій акціонерного товариства, утвореного у процесі приватизації або корпоратизації, акції (частки), що належать державі у статутному капіталі господарських товариств, інших господарських організацій і підприємств, заснованих на базі об'єднання майна різних форм власності та розташованих на території України або за її межами, крім пакетів акцій акціонерних товариств, що належать до об'єктів великої приватизації;
6) інші об'єкти, що не належать до об'єктів великої приватизації.
Тоді як, до об'єктів великої приватизації належать об'єкти державної або комунальної власності (єдині майнові комплекси держпідприємств та пакети акцій (часток) суб'єктів господарювання, у статутному капіталі яких більше 50 % акцій (часток) належать державі), вартість активів яких згідно з даними фінзвітності за останній звітний рік перевищує 250 мільйонів гривень.
Класифікація суб'єктів приватизації
Зауважимо, до суб'єктів приватизації ст. 6 Закону віднесено:
- держоргани приватизації. Єдину систему державних органів приватизації становлять Фонд держмайна України, його регіональні відділення та представництва у районах і містах, органи приватизації в Автономній Республіці Крим (ч. 1 ст. 7 Закону). Їх повноваження викладені у ч. 2 ст. 7 Закону;
- місцеві ради, органи приватизації територіальних громад, повноваження яких у сфері приватизації визначаються законами України і правовими актами органів місцевого самоврядування (згідно з ч. 5 ст. 7 Закону);
- покупці, якими можуть бути:
1) громадяни України, іноземні громадяни;
2) юрособи, зареєстровані на території України, крім передбачених ч. 2 ст. 8 Закону;
3) юрособи інших держав, крім передбачених ч. 2 ст. 8 Закону.
Водночас, Законом встановлено (ч. 2 ст. 8 Закону), що не можуть бути покупцями:
1) органи держвлади;
2) держпідприємства, власником яких є держава Україна;
3) державні господарські об'єднання, державні холдингові компанії, державні акціонерні товариства (компанії), їх дочірні компанії та підприємства;
4) працівники державних органів приватизації;
5) покупці, які зареєстровані в офшорних зонах (згідно з переліком, визначеним Кабінетом Міністрів України) з непрозорою структурою власності (бенефіціарні власники яких не розкриті на 100 %), а також покупці, які походять з держави-агресора (згідно з п.п. 6, 7 та 8 ч. 2 ст. 8 Закону);
6) держава, визнана Верховною Радою України державою-агресором, а також юридичні особи, в яких така держава має участь, і особи, які перебувають під контролем таких юросіб;
7) юрособи, бенефіціарні власники 10% (і більше) акцій (часток) яких є резидентом держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором. Зазначене положення не застосовується до юридичних осіб, акції яких допущені до торгівлі іноземними фондовими біржами за переліком Кабінету Міністрів України, крім юридичних осіб, які є резидентами держави-агресора;
8) фізичні особи - громадяни та/або резиденти держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором;
9) юрособи, зареєстровані згідно із законодавством держав, включених FAТF до списку держав, що не співпрацюють у сфері протидії відмиванню доходів, одержаних злочинним шляхом, а також юридичні особи, 50 % (і більше) статутного капіталу яких належать прямо або опосередковано таким особам;
10) юрособи, інформація про бенефіціарних власників яких не розкрита в порушення вимог Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань";
11) фізичні та юридичні особи, стосовно яких застосовано спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) відповідно до Закону України "Про санкції", а також пов'язані з ними особи;
12) особи, які були стороною продажу об'єкта приватизації в Україні і з якими було розірвано договір купівлі-продажу об'єкта приватизації у зв'язку з порушенням з боку таких осіб, а також пов'язані з ними особи;
13) радники, залучені для підготовки об'єкта до приватизації.
Формування та затвердження переліків об'єктів, що підлягають приватизації
Згідно з ч. 1 ст. 11 Закону ініціювати приватизацію об'єктів можуть органи приватизації, уповноважені органи управління, інші суб'єкти управління об'єктами державної і комунальної власності або покупці. При цьому визначено, що:
- перелік об'єктів великої приватизації державної власності, що підлягають приватизації, затверджується Урядом за поданням Фонду держмайна України;
- переліки об'єктів малої приватизації держвласності, що підлягають приватизації, затверджуються Фондом держмайна України;
- перелік об'єктів комунальної власності, що підлягають приватизації, ухвалюється місцевою радою. Включення нових об'єктів до цього переліку здійснюється шляхом ухвалення окремого рішення щодо кожного об'єкта комунальної власності.
Звертаємо увагу! Відповідно до ч. 9 ст. 11 Закону відмова держорганами приватизації у включенні до переліку об'єктів, що підлягають приватизації, можлива у разі:
- коли підприємство, що пропонується приватизувати, перебуває у процесі ліквідації;
- коли законодавством установлено обмеження щодо приватизації об'єкта;
- вмотивованої відмови органу, уповноваженого управляти держмайном, у погодженні щодо включення до переліку об'єктів, що підлягають приватизації;
- невключення Урядом за поданням Фонду держмайна України до переліку об'єктів великої приватизації, що підлягають приватизації.
Продаж об'єктів малої приватизації
Важливо! Об'єкти малої приватизації продаватимуться виключно на електронних аукціонах. Порядок проведення електронних аукціонів для продажу об'єктів малої приватизації та Порядок відбору операторів електронних майданчиків для організації проведення електронних аукціонів з продажу об'єктів малої приватизації, авторизації електронних майданчиків, розмір та порядок сплати плати за участь, визначення переможця за результатами електронного аукціону, а також порядок визначення додаткових умов продажу затверджуються Кабінетом Міністрів України (ч. 1 ст. 15 Закону).
Стартова ціна об'єкта малої приватизації визначається аукціонною комісією на рівні балансової вартості об'єкта (активів об'єкта) малої приватизації (ч. 4 ст. 22 Закону).
У разі відсутності балансової вартості об'єкта (активів об'єкта) малої приватизації така вартість встановлюється аукціонною комісією на підставі вартості, визначеної відповідно до Методики оцінки, що затверджується Кабінетом Міністрів України. Якщо об'єктом малої приватизації є акції, частки, стартова ціна об'єкта малої приватизації встановлюється на рівні номінальної вартості пакета акцій (часток).
Продаж об'єктів великої приватизації
Порядок та умови продажу об'єктів великої приватизації державної власності затверджуються Кабінетом Міністрів України. Особливості продажу об'єктів великої приватизації, що перебувають у комунальній власності, можуть бути встановлені рішенням відповідної місцевої ради.
Звертаємо увагу! Підготовка до приватизації та продаж об'єктів великої приватизації здійснюються із залученням на конкурсних засадах радників у встановленому Урядом порядку, крім випадків, передбачених коментованим Законом. Конкурсний відбір радників здійснюється з дотриманням принципів конкурентності, рівноправності, загальнодоступності, гласності та прозорості, незалежності членів конкурсної комісії (ч. 2 ст. 19 Закону).
Стартова ціна об'єкта великої приватизації визначатиметься радником (у разі залучення). У разі необрання радника у процесі конкурсного відбору стартова ціна об'єкта великої приватизації встановлюється аукціонною комісією на підставі вартості, визначеної відповідно до Методики оцінки, що затверджується Урядом (положення ч. 1 і ч. 2 ст. 22 Закону відповідно).
Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування – 07 березня 2018 року (опубліковано: "Голос України" від 06.03.2018 року № 44).
Кабінету Міністрів України доручено протягом 3 місяців з дня набрання чинності Законом (п. 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону):
- розробити та привести у відповідність із Законом свої нормативно-правові акти;
- забезпечити розроблення та прийняття міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади нормативно-правових актів, передбачених Законом;
- забезпечити перегляд і скасування міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів, що суперечать Закону.